Дорогоцінний камінь Циркон

Циркон в перекладі з перської мови означає "золотий камінь", таку назву він дістав за свій колір. Цей коштовний камінь знали і використовували ще в античні часи. Завдяки високому світлопереломлюванню і сильній дисперсії циркон має діамантову гру кольорів світла, дуже гарний блиск і сяйво, подібне до сяйва діамантів, за що і цінується любителями дорогоцінних каменів і фахівцями. Проте, ціну циркону знижують його крихкість і невисока твердість.

Інколи циркон називають цирконієм, але варто зазначити, що це абсолютно різні камені. Цирконій — це штучно створена імітація діаманта, проте він не є синтетичним діамантом. По суті, його повна назва — кубік цирконію, цирконієм же його називають скорочено; ще одна його назва — фіантіт. У сучасних ювелірних прикрасах набагато частіше зустрічається саме цирконій (фіантіт), оскільки лише незначна частина природних цирконів придатна для використання в ювелірній справі.

 

У своїй структурі циркон має істотні домішки радіоактивних елементів - урану і торію, які обумовлюють різні фізичні властивості цирконів. Так, наприклад, радіоактивні елементи настільки змінюють структуру зелених цирконів, що вони стають практично аморфними (метаміктними). Крім того, для урану і торію характерний розпад, випромінювання альфа-часток, що у свою чергу може пошкодити кристалічну решітку циркону. Тому фахівці розрізняють циркони з пошкодженою і неушкодженою кристалічною решіткою. Останні - це повноцінні циркони, їх прийнято відносити до так званого "високого типу". Такі циркони використовують в ювелірній справі, вони, як правило, прозорі, мають помаранчево-коричневий, рожевий, блакитний або зелений колір, також можуть бути безбарвними. Камені з пошкодженою кристалічною решіткою відносять до "низького типу".
Найбільш поширені природні сірувато-бурі і червонувато-бурі циркони, а ось найрідкісніші і відповідно цінні - безбарвні різновиди. Також досить цінними є гарні зелені циркони, вони дуже популярні у колекціонерів дорогоцінних каменів і на ювелірному ринку. Цінуються і гарні золотисто-жовті, червоні циркони. Колір циркону чутливий до дії високих температур, але таке, отримане шляхом випалення, забарвлення, може знебарвитися або зовсім зникнути під дією сонячного світла. На південному сході Азії циркони бурих відтінків прожарюють при температурі 800°С- 1000°С, створюючи таким чином блакитні і безбарвні циркони. Такий блакитний різновид циркону називається старліт. Природний різновид циркону жовтувато-червоного або червонувато-коричневого відтінку називається гіацинт.

Кристали цирконів, як правило, добре виражені, вони можуть бути довгопризматичними або дипірамідальними. Зустрічаються також так звані двійники, колінчасті двійники, сноповидні або радіально-променисті зрощення кристалів. Кристали цирконію невеликі - як правило, їхня довжина складає декілька міліметрів. Рідко зустрічаються кристали розміром 10 мм і більше.

Походження

 

Ювелірні циркони утворюються, як правило, в розсипах. Звичайні родовища цирконів - це вивержені породи, найчастіше зустрічаються вони в гранітних породах, а також в метаморфічних породах, які утворилися за їхній рахунок. Також невеликі кристали знаходять в пегмититах.

Родовищами циркону славляться Шри-Ланка, Таїланд, Бірма, Кампучія, Мадагаскар, Австралія, Бразилія, Танзанія, В'єтнам, Франція.

У ювелірній справі використовуються прозорі циркони, гарних забарвлень. Таких мінералів, придатних для використання ювелірами, видобувається дуже мало, тому ювелірні прикраси із справжніми цирконами дуже рідкісні і мають відповідну ціну. При роботі з цирконом слід бути дуже обережними, адже він дуже крихкий. Рідкісні безбарвні різновиди циркону гранують діамантовим ограновуванням, а кольорові - ступінчастим. Попит і ціна цирконів постійно змінюється, мабуть, єдиний різновид циркону з більш менш постійною популярністю - це гіацинт.
Імітації і підробки. Циркон (рос.вар. – цитрин?) схожий на такі камені, як аквамарин, каситерит, хризоберил, гесоніт, сапфір, сингаліт, синтетична шпінель.
Певні циркони мають властивість втрачати частково або повністю своє забарвлення під дією сонячного світла. Як правило, в темряві забарвлення відновлюється.

Загальні відомості:

Колір: жовтий, бурий, помаранчевий, червоний, рідше зелений, безбарвний
Твердість: 6,5-7,5
Щільність: 3,90-4,71
Спайність: недосконала
Злам: раковистий, дуже крихкий
Сингонія: тетрагональна
Кристали: чотиригранні призми з біпірамідальними голівками
Хімічна формула: Zr[SiO4], силікат цирконію
Міра прозорості : прозорий
Світлопереломлювання: 1,777 - 1,987
Двозаломлення: 0,059
Дисперсія: 0,039
Плеохроїзм: слабкий - у жовтого від медового до жовто-бурого, у червоного - від червоного до світло-коричневого; виразний у синього - синій, від світло-сірого до безбарвного
Лінії спектру поглинання: 691; 689; 662,5; 660,5; 653,5; 621; 615; 589,5; 562; 537,5; 416; 484; 460; 432,7.
Люмінесценція: у блакитних дуже слабка в помаранчевих тонах; у червоних і бурих - слабка жовта.