Містичний свідок історії планети Земля

 ...від моменту її створення

 

Нірваною морської блакиті, поєднаної із веселим легким бризом відлунює назва азорит, що надана цьому каменю за місцем знахідки на Азорських островах — райському куточку земного суходолу, що причаївся в самому серці Північної Атлантики.

Гельдбургіт навпроти асоціюється із лицарським середньовіччям Тюрингії, підкреслюючі історичний внесок німецького нації в каменярську справу.
Не треба картати себе, якщо жодна з цих або ще більш двох десятків інших назв цього каменя не наштовхнуть Вас на розуміння, про якій мінерал далі йтиметься. Заради справедливості, лише деякі геологи пригадають синонімом якого мінералу є ці екзотичні назви.

 

Наш невеличкий допис присвячений без перебільшенню видатному дорогоцінному каменю, в якому, заради справедливості, “душа” набагато більш глибока і неповторна на противагу трохи стриманій зовнішній красі.

За останніми даними цей мінерал є однолітком нашої планети — підтверджений сьогодні його абсолютний вік складає 4,5 - 4,3 млрд років.
Мінералогічне ім'я цьому планетарному старожилу — циркон.

Колекція цирконів: два граційні гіацинти та жаргон по середині

Він зустрічається майже у всіх типах магматичних і змінених (т. з. метаморфічних і метасоматичних), а також в осадових породах. Проте, незважаючи на таке широке представництво в переважній більшості з них він є акцесорним мінералом, тобто його вміст складає менше 1 % від обсягу породи. Переважна більшість цирконів не представляє інтересу як дорогоцінні камені через свою природну непрозорість. Залишається відносна невелика кількість каменів, які цікаві поціновувачам ювелірної краси.

Ювелірні циркони знаходять переважно в осадових утвореннях - гравії, де вони досить непогано зберігаються протягом мільярдів років. Найбільшими країнами видобутку є Австралія, В'єтнам, Мадагаскар, Камбоджа, Шрі-Ланка, Таїланд, Нігерія.

Україна, незважаючи на досить широко розповсюджений вміст циркону в різних породах, в тому числі таких, звідки видобувають циркон для наступного виділення металевого (чистого) цирконію, на жаль, не може похвалитись каменями ювелірної якості.

Пара цирконів гіацинтів з чудовою дисперцією

Несправедливо, що один із найдавніших мінералів Землі, який міг розповісти би, що справді відбулось з динозаврами і як, врешті, зароджувалось життя на нашій планеті, сьогодні асоціюється із доступними штучними каменями, що заполонили ювелірний світ.

Найважливіше, що має запам'ятати читач з цього допису - ніколи не плутайте циркон — і кубічний двооксид цирконію (або кубічний оксид цирконію, або цирконія, або фіаніт — всі ці назви є синонімами штучного ювелірного матеріалу з іншого). Вони схожі лише наявністю в їхній хімічній формулі елементу цирконію та неперевершеним блиском і дисперсією кольорів.

Гіацинти, Танзанія Фото: Костянтин Залізко	Гіацинти камбоджийські  Фото: Костянтин Залізко	Білі термооброблені камбоджиські циркони Фото: Костянтин Залізко	Зелені циркони, Тундуру,Танзанія  Фото Костянтин Залізко

Іронія долі полягає в тому, що назва цього хімічного елементу сама пішла від назви мінералу циркону, якому прадавні перси дали назву — “кольору золота”, що перською складалось з двох слів “zar” – золото, “gun” – колір.

Ще однією видатною особливістю цирконів є наявна в них повна спектральна гама кольорів, проте і тут - не всі камені є ювелірними.

І перед тим, як перейти до ювелірних різновидів, звернемо увагу на ще один характерний лише цирконам факт. Буремний драматичний час створення нашої планети супроводжувався потужними енергетичними “вибухами”. В складі циркону у вигляді домішок захоплювались високоенергетичні елементи, такі як гафній, стронцій, ніобій, тантал, рідкоземельні елементи і навіть уран. В результаті циркони поділились на дві групи - високі (які використовуються в ювелірній справі) і низькі (радіаційні, що не використовуються ювелірами).

Природа ніби передбачила відповідь на запитання більшості читачів — яким же чином відрізняти їх і не потрапити в халепу? Для не ювелірних цирконів характерні значно менші показники заломлення, щільності і твердості, проте, найголовніше, що вони мають недостатні для ювелірних різновидів рівень прозорості, виглядають замутненими, сильно дефектними або склоподібними. Такого роду циркони зустрічаються лише зеленкуватих тонів.

Ювелірні циркони

Отже, сьогодні серед більш ніж 30 різновидів цирконів в ювелірній справі використовуються лише 5 екологічно безпечних високих цирконів:

- Гіацинт — камені з різними відтінками жовтогарячого кольору, зокрема пурпуровими, червоними, жовтими, а також червоні і коричневі;
- Жаргон (трохи змінена форма назви циркон) — жовті і димчасті (жовто-коричневі) камені;
- Матара-діамант — безколірні циркони знайдені поруч із м. Матара на острові Шрі-Ланка;
- Старліт (рідко - старлайт) — камені з блакитним забарвленням.

Здебільшого блакитний колір проявляється в термооброблених каменях.

Зміни залишаються сталими, проте існують окремі дані про часткове просвітлення при інтенсивному впливі сонячних променів.
До цієї когорти долучаються зелені циркони, що не мають власної окремої назви. На відміну від низьких радіаційних цирконів, ці камені мають виключну прозорість, чітку кристалічну структуру і не відрізняються аномальною радіактивністю.

 

В історії людства першим згадується гіацинт. Саме в червоно-коричневі камені за легендою перетворювались краплі крові сина царя Спарти Гіацинта, що наважився викликати на змагання в метанні диска самого бога-стріловержця Аполлона.

Антична легенда говорить: «... Напруживши всі сили, високо до хмар кинув бронзовий диск могутній Аполлон. Упав важкий диск на землю і рикошетом врізався в голову Гіацинта. Замертво впав юнак. Потоком ринула червона кров з рани і зафарбувала темні кучері. У розпачі і горі прошепотів Аполлон над бездиханним тілом друга: «Завжди ти будеш жити в моєму серці, прекрасний Гіацинт. Нехай же пам'ять про тебе вічно живе і серед людей». І ось з кучерявого волосся юнака виросла червона квітка. Це був дикий гіацинт». Як стверджували стародавні греки, візерунок на його пелюстках утворює слово «ай-ай» (що означає «горе») - свідоцтво скорботи Аполлона. Зі скам'янілих ж крапель крові юного Гіацинта утворився самоцвіт гіацинт.
В індуїстській міфології існує поема про «Дерево Калпа» - подарунок богам, яке було сяючим деревом з плодами з дорогоцінних каменів і листям циркону. Гіацинт згадується в Біблії як один із 12 каменів закладених в фундамент Небесного Єрусалиму.

Магічні властивості

В середні віки гіацинту надавали магічних властивостей, вважалося, що цей дорогоцінний камінь викликає міцний сон, відганяє злих духів і сприяє багатству, честі та мудрості, вважали покровителем купців і артистів. Використовували як оберіг від поранень і чуми, від потрапляння блискавки та для втамування спраги, тому виточеними з нього амулетами повсякчас користувались мандрівники. Вірили, що завдяки гіацинту подорожньому забезпечений сердечний прийом в будь-якому готелі. З тих часів серед індусів до наших днів збереглося повір'я, ніби гіацинт захищає від отрут і важких сновидінь, завдяки цьому каменеві його власник набуває популярність і користується загальною приязню.

Якщо до 19 століття всі згадки про циркон стосуються здебільшого його червоного або 

коричневого різновиду — гіацинту, вже в Вікторіанську епоху можна спостерігати зміни кольорової гами у ювелірних цирконах. Популярності набуває блакитний циркон, його неодмінно використовують у дорогих ювелірних виробах в Британській Імперії. А на початку 1900-х безколірний циркон широко використовують у якості імітації діаманта. Незважаючи на те, що пізніше цю роль блискавично зайняли штучно створені камені, зокрема кубічний двооксид цирконію або фіаніт, сумнівна слава “дублера” за цирконом залишилась.

Спроба надати нового життя циркону належала Джорджу Кунцу - відомому покупцю дорогоцінних каменів для Tiffany & Co. За для привертання уваги він запропонував називати блакитний різновид циркону зірковим — старлітом. На жаль, досі ця назва майже невідома споживачам і слабо підтримується професійними торговцями.

Поява в 70 роках штучної імітації діаманта — кубічного двооксиду цирконію, якій на Заході стали називати “цирконія” сприяла кристалізації хибних уявлень про циркон.

Проте, всі ці навколо кам'яні справи не зменшують ваги і інтересу до цього каменю. Варто відзначити, що завдяки своїм показникам заломлення і дисперсії безколірний циркон є одним із гідних суперників діаманта. За умови якісного правильного огранювання безколірний циркон може бути сприйнятим за діамант.

Медово-бурштинова від жовтої до коричневої кольорова гама гіацинтів і жаргонів з відповідним високим блиском і дисперсією не має аналогів і залишається традиційно популярною для ювелірного ринку.

Блакитні старліти набувають все більше популярності в останній час як модерновий камінь для обізнаних споживачів.

Якщо кольорова гама ювелірних цирконів може й не викликає зливи емоцій, проте їхній містичній внутрішній світ оповитий віруваннями в велетенську силу цього каменя, коріння цих переконань йдуть далеко за збережені нині писемні джерела.

До корисних властивостей циркону століттями відносили спроможність зменшувати температуру, вгамовувати болі, знімати спазми шлунку, напади астми, проблеми з легенями та менструальні болі, а подекуди радили у якості стимулятора сексуального потягу і сили. Вважається, що циркон допомагає людям подолати нікотинову та алкогольну залежності. У метафізичному світі його цінують як ліки від кошмарів та безсоння, оскільки він сприяє спокійному сну.

В психологічному плані вірять, що циркон здатен подолати втрати і горе, а також підвищує пристрасть до життя та роботи.
Його використовують для медитації та розвитку психічної інтуїції. Кажуть, що він очищає негативну енергію і має захисну ауру. Інші властивості циркону полягають у тому, що він може залучати мудрість, успіх, честь та багатство. Циркону також приписують допомогу стати більш організованим.
Як камінь народження циркон підходить для тих, хто з'явився на світ в останній місяць року — грудень.

 

Співавтори Юрій Курилюк, Костянтин Залізко