(044) 536-18-77

(050) 207-75-54

Вибір валюти:

/41,00грн

Синтетичні або штучні?

Для когось сама назва "синтетичне дорогоцінне каміння" вже відгонить негативом, дешевизною, простотою, або, як іноді кажуть, “біжутерійністю”.  Дійсно, створені людиною або за допомогою людини мінерали й органічні утворення мають декілька назв, зокрема “штучні”, “синтетичні”, “зроблені людиною”, “створені”, “лабораторно вирощені”, “вирощені”, “культивовані”.

Поява таких каменів є данина науковому і технологічному прогресу, завдяки якому на зміну простому склу, яке використовували ювеліри століттями, аби відтворити красу каменів у виробах, прийшли справжні мінерали які або ідентичні до природних каменів, або просто дуже на них схожі.

 

В гемологічному середовищі прийнято відрізняти:
- синтетичні камені — тобто вирощені за допомогою людини аналоги природних мінералів (наприклад, діамант, рубін, сапфір, смарагд, кварц тощо):
- штучні мінерали або штучні продукти — тобто вирощені за допомогою людини камені, які в природі не зустрічаються (найбільш відомий кубічний цирконій, а також наноситал, ітрій-алюмінієвий гранат тощо).

 Така номенклатура має загальносвітове визнання серед багатьох національних ювелірних асоціацій.

 

Для вирощування синтетичних дорогоцінних каменів можуть застосовуватись різні методи. Це стосується насамперед рубінів, сапфірів і смарагдів. Може здаватись дивним, проте собівартість вирощування різними методами відрізняється в рази. Логічно передбачити, що на ринку отримали найбільше розповсюдження камені, вирощені найдешевшими методами.

Так, для сапфірів і рубінів використовується метод Вернейля, винайдений і описаний ним ще в ХІХ столітті. Для смарагдів та кварцу найбільш комерційно цікавим є гідротермальний метод. Саме вирощені у такі способи рубіни, сапфіри і смарагди можуть бути представлені на полицях українських ювелірних магазинів.

Більш дорогі синтетичні камені на нашому ринку зустрічаються вкрай рідко, це пов'язано з тим, що ціна на них може сягати сотень доларів за карат. В першу чергу такі камені цікавлять гемологів або колекціонерів рідкісних мінералів.

 

На жаль, обізнаність продавців ювелірних виробів та час від часу виробників створює хибні назви каменів, які вводять покупця в оману. Деякі хитрощі треба розуміти для себе вірно, наприклад:

- смарагд гідротермальний - смарагд, штучно вирощений людиною, метод вирощування — гідротермальний;
- рубін гідротермальний - рубін. штучно вирощений людиною, в цьому випадку метод вказаний невірно в 99 % випадків;
- сапфір гідротермальний - аналогічна ситуація, що й з рубіном;
- кварц гідротермальний - аналогічно до смарагда; кварц (такі його різновиди як аметист, цитрин, празиоліт тощо) є штучно вирощеним людиною, метод вирощування — гідротермальний.

В такій спосіб продавці хочуть максимально обмежити негатив від слова “синтетичний”. Заради справедливості, наш ювелірний ринок не самотній в цьому, в інших, в т. ч. розвинених, країнах час від часу можуть замовчувати необхідну інформацію; хоча, коли йдеться про компанії з іменами (Tiffany, Swarovski, Harry Winston та інші), вся інформація надається чітко, вичерпно і правдиво.

 

Наостанок два окремих випадки, які є винятками із загального правила: 

вирощені людиною діаманти заведено називати на ринку “лабораторно вирощеними” (lab-grown) або “створеними” (created);

перли, які з часів Мікімото культивуються на спеціально створених фермах, мають назву "культивовані"; нині ринок прісноводних і морських культивованих перлів складає до 95 % ринку перлів у світі й до 99 % в Україні.

Створені або вирощені за допомогою людини дорогоцінні камені давно стали загальноприйнятою частиною ринку. Перестороги щодо використання таких каменів в ексклюзивних ювелірних виробах або встановлення природних і вирощених каменів в одному виробі відійшли у минуле.

Синтетичні камені дозволяють швидко рухати модні тенденції в ювелірній галузі й забезпечують можливість споживачу із будь-якою товщиною гаманця здійснювати побажання тут і зараз.