Про твердість дорогоцінних каменів

Стаття про один з методів визначення достовірності дорогоцінного каменю в домашніх умовах.

Стосовно коштовних каменів під твердістю розуміють: твердість при дряпанні і твердість при шліфовці. Перший метод сьогодні застосовується лише для менш цінних каменів і в основному колекціонерами. При цьому велика небезпека просто пошкодити камінь. Правда, основна перевага методу дряпання полягає в тому, що він дозволяє простими засобами визначати дорогоцінні камені в першому наближенні.

Метод визначення твердості шляхом дряпання належить віденському мінералогові Фрідріху Моосу. Моос визначив твердість дряпання як опір, який чинить камінь при дряпанні його поверхні гострим контрольним предметом. Камені, що мають твердість за Моосом вище 7, вважають твердими.

Про мінерали з твердістю від 8 до 10 говорять, що вони мають "твердість дорогоцінних каменів". Це не зовсім вдале визначення, тому що коштовні камені характеризуються не лише високою твердістю, хоча вона і являє собою досить цінну якість.

Дорогоцінні камені з твердістю нижче 7 за Моосом нестійкі проти всюдисущого пилу, який завжди містить найдрібніші зерна кварцу (його твердість за Моосом 7), а тому ушкоджує поліровку і погіршує блиск м'яких каменів. Такі камені з часом тьмяніють і вимагають при носінні і зберіганні особливої обережності, щоб уберегти їх від контакту з твердими, тобто дряпаючими предметами.

При визначенні твердості дряпання необхідно стежити за тим, щоб воно виконувалося лише гострим краєм зразка і лише на рівних і свіжих поверхнях. У ребристих утворень, листуватих кристалів або вивітрених з поверхні штуфів значення твердості дряпання виходять заниженими.

Деякі коштовні камені мають на різних гранях, так само як і за різними напрямками, абсолютно різну твердість. Наприклад, у кіаніту на гранях переднього пінакоїду твердість за Моосом складає в подовжньому напрямку (за видовженням кристалу) 4,5, а в поперечному - 6-7. Тому кіаніт називають також дистеном - тим, що "чинить подвійний опір". Великі відмінності в твердості існують також у алмазу. Лише завдяки цьому взагалі можливо шліфувати найтвердіший з відомих матеріалів. Шліфувальник дорогоцінних каменів обов'язково повинен знати відмінності в їхній твердості (як при дряпанні, так і при шліфуванні), бо в цьому полягає одна з важливих передумов успішної роботи майстра.

Шкала твердості дряпання за Моосом - відносна шкала. З її допомогою можна лише встановити, яким мінералом дряпається інший (випробовуваний) мінералом, наскільки ж зростає (у кількісному вираженні) твердість від ступеню до ступеню шкали Мооса, нічого сказати не можна. А це зростання насправді відрізняється, як видно з наведеної нижче таблиці, де зіставлені значення твердості за Моосом і значення абсолютної твердості (твердості шліфування у воді за А. Розивалем).

Відносна і абсолютна шкала

Твердість дряпання (за Моосом)	Еталонний мінерал	Найпростіший спосіб визначення твердості	Твердість шліфування (за Розивалем)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Тальк Гіпс Кальцит Флюорит Апатит Ортоклаз Кварц Топаз Корунд Алмаз	Шкрябається нігтем Дряпається нігтем Дряпається мідною монетою Легко дряпається ножем Ще дряпається ножем Дряпається сталевим напилком Дряпає віконне скло	0,03 1,25 4,5 5,0 6,5 37 120 175 1000 140000

Твердість самоцвітів за шкалою Мооса

Алмаз
Рубін
Сапфір
Олександрит
Хризоберил
Цейлоніт
Родицит
Шпінель
Таафеіт
Топаз
ІАГ-гранат гранатит)
Аквамарин
Берил
Ганит
Пейніт
Фенакіт
Смарагд
Альмандин
Андалузит
Евклаз
Гамбергіт
Уваровіт
Кордієрит
Данбурит
Гросуляр
Піроп
Спесартин
Ставроліт
Турмалін
Аметист
Авантюрин
Гірський кришталь
Цитрин
Дюмортьєрит
Димчастий кварц
(раухтопаз)
Рожевий кварц
Тигрове око
Циркон
Агат
Аксиніт
Халцедон
Хлоромеланіт
Хризопраз
Демантоїд
Скам’яніле дерево
Жадеїт
Яшма
Корнерупін
Перидот(хризоліт)
Танзаніт
Галіант
Перистерит
Сосюрит
Сингаліт
Смарагдит
Везувіан
Силіманіт

10
9
9
8,5
8,5
8
8
8
8
8

8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5 - 8
7,5
7,5
7,5
7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7 - 7,5
7
7
7

7
7
7
7
7
6,5 - 7,5
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5 - 7
6,5
6,5
6,5
6,5
6,5
6,5
6 - 7,5

Каситерит
Епідот
Гіденіт
Кунцит
Амазоніт
Авантюриновий
польовий шпат
Бенитоїт
Еканіт
Фабулит
Лабрадор
Місячний камінь
Нефрит
Ортоклаз
Петалит
Преніт
Пірит
Рутил
Амблигоніт
Битовніт
Санідин
Тугтупіт
Гематит
Опал
Родоніт
Тремоліт
Актиноліт
Анатаз
Берилоніт
Елеолит
Гаюїн
Периклаз
Псиломелан
Содаліт
Бразиліаніт
Хромит
Енстатит
Лейцит
Молдавіт
Натроліт
Вілеміт
Скаполіт
Канкриніт
Діопсид
Гіперстен
Ільменіт
Лазурит
Лазуліт
Танталіт
Бірюза
Датоліт
Обсидіан
Томсоніт
Титаніт
Апатит
Аугеліт
Діоптаз
Геміморфіт
Смітсоніт
Страз
Вардит
Кіаніт

6 - 7
6 - 7
6 - 7
6 - 7
6 - 6,5

6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6 - 6,5
6
6
6
6
5,5 - 6,5
5,5 - 6,5
5,5 - 6,5
5,5 - 6,5
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5 - 6
5,5
5,5
5,5
5,5
5,5
5,5
5,5
5 - 6,5
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 6
5 - 5,5
5 - 5,5
5 - 5,5
5 - 5,5
5
5
5
5
5
5
5
4,5 и 7

Апофіліт
Шеєліт
Цинкіт
Колсманіт
Варисцит
Пурпурит
Баритокальцит
Флюорит
Магнезит
Родохрозит
Доломіт
Сидерит
Арагоніт
Азурит
Куприт
Халькопірит
Малахіт
Сфалерит
Церусит
Говлит
Вітерит
Корали
Перли
Ангідрит
Барит
Кальцит
Курнаковіт
Вульфеніт
Гагат
Крокоїт
Гарнієрит
Гейлюсит
Прустит
Серпентин
Хризокола
Слонова кістка
Бурштин
Морська пінка (сепіоліт)
Алебастр
Улексит
Вівіаніт
Стихтіт
Сірка

4,5 - 5
4,5 - 5
4,5 - 5
4,5
4 - 5
4,5
4
4 - 4,5
4
4
3,5 - 4,5
3,5 - 4
3,5 - 4,5
3,5 - 4
3,5 - 4
3,5 - 4
3,5 - 4
3,5 - 4
3,5
3,5
3,5
3 - 4
3 - 4
3 - 3,5
3
3
3
3
2,5 - 4
2,5 - 3
2,5 - 3
2,5
2,5
2,5
2 - 2,5
2 - 4
2 - 3
2 - 2,5
2 - 2,5
1
1,5 - 3
1,5 - 2,5
1,5 - 2

В. Шуман «Світ каменю. Дорогоцінне та виробне каміння», М. -1986 р .