Про професію огранувальника дорогоцінних каменів і пошук ідеальних форм

Інтерв’ю про тонкощі та нюанси професії

Припустимо, ми маємо сировину певних дороцінних каменів. Як нам зрозуміти, яка форма огранування буде найвдалішою?

Бувають ситуації, коли нам приносять, наприклад, смарагд в п'ятдесят дюймів, і хочуть з нього отримати великий і красивий огранений камінь. Зваживши всі нюанси, наш огранщик може сказати, що для даної сировини краще буде огранувати два-три камені по 2-3мм, ніж один з тріщиною посередині.

Отже, ми згадує «матчастину», де дізнаємося, що кожен кристал має свою структуру, твердість, крихкість, наявність спайности, а також включень, тріщин і т.д. Кожен з цих факторів буде впливати на вибір і процес ограновування.

Крім того, кожен камінь не однорідний за структурою так би мовити в середині самого себе в тій чи іншій мірі. Через це виникають додаткові особливості його обробки. Камені неоднакові і по твердості в кожному окремо взятому кристалі. Якщо в довіднику ми читаємо, що даний камінь має твердість за шкалою Мооса, наприклад, 9, то це також може означати, що в деяких своїх ділянках твердість може бути інша, наприклад, 6. Або візьмемо, як зразок, штучно зроблений кубічний цирконій, він же фіантіт. Здавалося б, ось де повинен бути ідеальний порядок по всіх осях і напрямками. Але ні, він також не однорідний. Тому що виростити такий зразковий кристал досить складно, точне це дуже затратно по часу і у засобах, а значить не вигідно. Для ювелірного світу все-таки більше важлива «зовнішність», ніж фізичні якості.

Тож для кожного з часом знайшлось своє найбільших вигідне огранування. Але і тут важливо, щоб око майстра спочатку дало оцнку кожному конкретному шматку сировини.

А хто такий технолог і чим він відрізняється від огранувальника?

Технолог — фахівець, який бачить «душу каменю», він так би мовити його дизайнером і робить розмітку перед огранюванням так, щоб в результаті камніь показав свої  найкращі якості.

Останні часи потік каменей на огранування падає - і такий профіль, як технолог каменів, з часом може зовсім бути втрачений. Нових фахівців зараз практично не навчають. Що все-таки робить технолог? Наприклад, з одного шматка краще зробити один великий камінь або ж кілька маленьких? Великий буде вигравати в масі, але одне яке-небудь включення невдало відобразиться в багатьох гранях — і зіпсує камінь; замість того, щоб мати 2-у чистоту, камінь виявиться в кінці рейтингу. Технолог віртуозно може  розмітить камінь так, що чорна точка буде стояти «самотньо» десь  близько рундиста і грамотний ювелір сховає її під крапан.

Сьогодні часто, особливо для кольорових каменів або коли немає великих потоків, технолог і огранщик - це одна людина.

Чи залежить ціна каменя від форми ограновування? Чи існує рейтинг за вартістю огранювань?

Коли мова йде про прості форми, де накладаються  прямі грані, вартість більше буде залежати від розмірів і виду сировини, його структури. Але знову-таки, якщо дають завдання огранувати турмалін 25 мм на 1,5 мм в прямих гранях, то який фахівець візьметься, якщо ймовірність сколів 90%?

Є, наприклад, увігнуті грані, які використовуються в огранюванні «конкейв». Така ограновування має ефект ніби б неповної прозорості, схожоюї на морознее мерехтіння. Такі огранки більш складні у виконанні. Також зараз популярні всілякі воронки і отвори, які вимагають більшої майстерності.

Але в підсумку все одно більше значення має зовнішній вигляд каменю — наскільки те чи інше огранювання змогло розкрити камінь, передати його ауру. В цьому і полягає майстерність.

Як часто зараз винаходять нові огранювання? Чи є авторське право на особливо вдалі варіанти?

Цікаве питання. Наприклад, недавно відомий бренд використав незвичайне огранювання, яке поєднувало в собі кабошонне і фасетне. Однак деякі дані говорять, що таке ограновування вже використовувалася ще на початку ХХ ст.

Існує мода на огранки, коли деякі з них стають трендом. Як було наприклад з огранюванням «кушон».

Дещо осторонь в цьому питанні стоять діамантові огранування, де є певна сепарація навіть в деталях одного певного огранювання: хтось робить корону, хтось рундист, а хтось павільйон; фантазійні - також окрема тема.

Стосовно діамантів: здається, що питання їх огранування  дуже консервативне. Не часто зустрінеш форми, відмінні від Кр-56 - класичної круглої.

Як уже раніше говорилося, для кожного типу сировини існує найбільш вигідна форма обробки.

Згадаймо, що кристал алмазу має форму октаедра. З цієї форми вигідно робити саме «круг» (вихід придатного становить 30-35-40%). Для сировини кольрових дорогцоінних каменів хорошої якості в кращому випадку це показник складе близько 25%.

Діамантові огранки є і їх досить багато. Згадати навіть радянську школу огранувальників, яка видавала цікаві оригінальні форми, наприклад, трикутники із ступінчастим низом.

Однак з іншого боку огранювання «круг» - це також і маркетингова фішка.

Монополії ринку діамантів, як це було раніше завдяки владі компанії De Beers, вже не існує. Однак на зміну  прийшла картелізація ринку. Зараз існують великі компанії, такі як Алроса, De Beers, Rio Tinto, BHP, які все-таки тим чи іншим способом утримують ринок за вартістю сировини.

Також не потрібно забувати, що і круглі огранування бувають різними.
І сьогодні також пропонуються нові варіанти. Від додавання однієї грані до класичної КР-56 і аж до Кр-88 (за прикладом компанії Swarovski, яка розробила інноваційне огранування для фіанітов з 88 гранями, що володіє особливим блиском).

Далі більше — фантазія необмежена. Залишаються осколки сировини, з яких неможливо огранувати кола? Давайте зробимо зрізи.
Набридли тільки білі камені? Є ось такі  білі з чорними включеннями - і вони не брак, а родзинка.
У жовтих діамантах скільки всього можна розглянути.
Інша справа, наскільки швидко до нас доходять світові віяння.