ICA – Міжнародна асоціація кольорового дорогоцінного каміння

В оригіналі назва асоціації звучить як The international Colored Gemstone Association – ICA. Ця організація була створена як неприбуткова (такою вона залишається і нині) в 1984 році в Мексиці (м.Акапулько) торговцями дорогоцінним камінням та власниками деяких родовищ. Призначення асоціації – відстоювати на світовому ринку права та інтереси учасників галузі видобування та оброблення дорогоцінного каміння, а також торговців дорогоціннім камінням. Сьогодні до міжнародної асоціації кольорового дорогоцінного каміння входить понад 500 осіб – представників видобувної та гранувальної промисловості, а також торгівельної сфери з 46 країн. Громадяни нашої країни також є учасниками Асоціації - в 2006 році до її лав вступило 5 українців.

З 2007 року очолює ICA австралієць Ендрю Коді, а головний офіс організації знаходиться в м. Нью-Йорк, США. Крім того, ICA має декілька Бюро – у Німеччині (м. Ідар-Оберштейн), Об’єднаних Арабських Еміратах (м. Дубаї) та в Таїланді (м. Бангкок).

Міжнародною асоціацією кольорового дорогоцінного каміння визначені пріоритети діяльності, які вона активно реалізує з початку своєї діяльності:

1. Підтримувати та розвивати обізнаність в питаннях, пов’язаних з дорогоцінним камінням, його грамотним оцінюванням та продажем.
ICA, а саме її Бюро в Німеччині, опікується сайтом в мережі Інтернет (www.gemstone.org), що присвячено дорогоцінному камінню. Тут постійно поновлюється та доповнюється галерея фотографій дорогоцінного каміння та ювелірних прикрас, а також їх добування та обробки. Крім того, ICA є видавцем та розповсюджувачем журналу «InColor», де можна дізнатись не лише про асоціацію та її діяльність, але й різноманітні новини ювелірної галузі та видобувної промисловості, інформацію щодо відкриття нових родовищ дорогоцінного каміння. Також ICA займається висвітленням різних питань про дорогоцінне каміння в торговій пресі; завдяки асоціації відбуваються зустрічі-інтерв’ю журналістів із спеціалістами, що є її членами. Для здійснення всіх вищзгаданих, в ICA створено спеціальний підрозділ – Комітет зв’язків.

2. Інформування населення та торговців дорогоцінним камінням про рекламні та технічні новини індустрії.
Для виконання цього пункті у складі асоціації існує Технічний комітет, який за участі і сприяння Комітету зв’язків займається розповсюдженням корисної інформації про дорогоцінне каміння серед торговців і покупців, яка б сприяла підвищенню їх знань та освіченості.

3. Ініціювати, матеріально сприяти проведенню та здійснювати різноманітні дослідження у галузі дорогоцінного каміння.
Цю діяльність здійснюють Технічний та Номенклатурний Комітети асоціації під безпосереднім контролем Ради директорів. Вказані Комітети займаються пошуком та розробкою найкращих рішень для торгівлі дорогоцінним камінням.

4. Налагодження зв’язків між членами асоціації.
Для об’єднання всіх учасників ринку дорогоцінного каміння ICA організовує міжнародні конференції, на яких мають змогу зустрітись експерти та члени асоціації з різних куточків земної кулі для обговорення суперечних питань індустрії. Такі конференції відвідують власники родовищ, представники гранувальної справи, оптові та роздрібні торговці, виробники. Особлива увага тут приділяється створенню універсальних стандартів, відповідно до яких працюватимуть всі представники індустрії. Такі конференції проводяться асоціацією з 1992 року та мають назву – Конференції лабораторій індустрії дорогоцінного каміння (GILC), а в 2008 було вирішено виділити їх в окремий орган.

5. У рамках співпраці з іншими організаціями стандартизувати правила індустрії та її термінологію.
Найактивніша співпраця відбувається з Міжнародною конфедерацією ювелірних виробів, виробів зі скла, діамантів, перлів і дорогоцінного каміння (CIBJO) в рамках якої розглядаються та вирішуються спірні питання в термінології, які мають значний вплив на торгівлю дорогоцінним камінням. Для цього в рамках асоціації був створений Номенклатурний комітет. Також у роботах з даного пункту активну участь бере Технічний комітет із правил індустрії, саме він досліджує вищезгадані номенклатурні суперечності та доводить до відома всіх учасників індустрії про важливі результати цих досліджень. Також члени ICA обов’язково являються учасниками зустрічей, які організовує CIBJO. На цих зустрічах учасники від асоціації представляють свою думку з приводу того чи іншого питання при розробці нових правил та постанов, приймають активну участь в її розгляді.

6. Видання та поширення спеціалізованого журналу «InColor».
Як ми вже згадували «InColor» - журнал в якому міститься різноманітна цікава інформація про ICA, а також новини індустрії дорогоцінного каміння. Відповідальним за журнал в ICA є Комітет із зв’язків.

7. Періодичне проведення Конгресів асоціації, для висвітлення та вирішення різноманітних питань галузі дорогоцінного каміння, об’єднання учасників асоціації.
Такі конгреси безумовно є корисними для представників індустрії, вони насичені цікавими подіями та інформацією, проводяться практично від часу створення асоціації. Так, на останньому – сьомому - Конгресі, що проводився в ОАЄ (м.Дубаї), було розглянуто та вирішено ряд питань щодо діяльності учасників індустрії, проведено змагання з розробки плакатів ICA, а по завершенню Конференції всі її учасники мали змогу завітати до африканських родовищ танзаніту, рубіну та фавориту, а також до кенійських і танзанійських шахт. До речі, в цьому Конгресі приймали участь ї представники України – члени ICA.

8. Розробка та подальша підтримка стандартів етики учасників асоціації.
В рамках асоціації діє Комітет з правил і постанов торгівлі. Саме цьому Комітету належить авторство торгівельних постанов та правил, які рекомендуються асоціацією до виконання. А от Комітет з етики і скарг, діючи відповідно до розроблених ним нормативних документів щодо вирішення розбіжностей неюридичного характеру, активно приймає участь у вирішенні суперечностей, які виникають у членів ICA.

9. Бути авторитетною організацією у сфері дорогоцінного каміння.
Члени ICA від самого початку діяльності асоціації є визнаними експертами з дорогоцінного каміння, а думка самої асоціації з того чи іншого приводу – авторитетною та такою, до якої варто прислухатися.
В Україні, а також деяких країнах СНГ, на таке дорогоцінне каміння, як діамант, рубін, смарагд, сапфір та олександрит є так звані технічні умови (ТУ), згідно яких визначається якість каміння (колір, чистота, огранювання тощо) у конкретних величинах. Наприклад, якість кольору та чистота рубіна визначається в одиницях від 1 до 5. Ці значення записуються у сертифікаті або атестаційному свідоцтві на камінь.

У країнах Європи та Америки ТУ існує тільки на діаманти. А якість таких коштовних каменів, як рубін, сапфір та смарагд визначається описово, без конкретних величин. Також особливе значення має тип облагороджування каменя, тобто наскільки глибокій обробці піддавався камінь, чи можливо відновити початковий стан тощо. Цим питанням приділяють значну увагу такі організації, як ІСА, AGTA (American Gem Trade Association) тощо.
У нашій країні ІСА ще є маловідомою організацією, хоча члени ІСА в Україні є. І одна з основних їх цілей є донесення до споживача правдивої інформації щодо дорогоцінного каміння.