(044) 536-18-77

(050) 207-75-54

Вибір валюти:

/41,00грн

Шляхетні метали і благородне каміння

Ми нещасні і обдурені?

Термін “облагородження” для каміння став широко відомим у нас лише в останні 15- 20 років. До цього про нього, крім вузьких спеціалістів, майже ніхто не знав. Поява освічених, напівосвічених і зовсім неосвічених “експертів” в каменях завдяки безмежній можливості отримання сумнівної за своїм змістом інформації з Інтернету народила цілий пласт людей, які створили до облагородження виключно негативне ставлення. Сірником, кинутим в це штучно створене горюче море, стала максимально розтиражована думка “гемологів за державний кошт” про те, що необлагороджених каменів в Україні просто немає. Так з нічого народився міф, який сьогодні цілковито домінує серед українських споживачів, що “нашого брата дурять”, усі дорогоцінні камені, що продаються в Україні, облагороджені, а відповідно вони водночас і дешеві, і погані.

Натомість, нормальні природні камені продаються десь там далеко, здебільшого у країнах, де їх видобувають, наприклад, Шрі-Ланка, Індія, Танзанія тощо або в європейських столицях в дорогих брендових магазинах. Любов до шари лягла на благодатний ґрунт — куди б не їхав наш турист, йому одразу запропонують ювелірний магазин, справжню видобувну шахту, місцевий ринок самобутніх віртуозів-огранувальників або супермайстрів ювелірів. І там дивлячись в “чесні” очі сивочолого чоловіка, якій на пальцях розповість, де і як він знайшов цієї незвичної краси і розмірів дорогоцінний камінь, аналога якого не знали корони Габсбургів, Романових і Тудорів разом узяті, ви за якісь 10 чи 20 доларів можете стати власником скарбу, що за першої потреби вирішить всі ваші фінансові негаразди і забезпечить безбідну старість. Звідти в колекціях багатьох українців з'явився новий тип «дорогоцінного» каміння — “каміння для акваріумів”, яке через блакить води радує спостерігача переливами свого кольору чи блиску, проте іншої принади знайти йому неможливо, а покупця треба напоїти до нестями, щоб він забрав його за безцінь.

Переверзі нашого життя змогли попустити вже не одного такого мандрівника, проте видатні особистості намагаються далі випробовувати на міць закони здорового глузду, логіки і економіки, які насправді діють щодо дорогоцінного каміння.

 

Коли ця “лажа” почалась?

Трохи сумно, що далеко не всі наші співвітчизники читають класиків, зокрема Плінія Старшого, якій ще в І столітті нашої ери в своїй “Природній історії” зауважив, що підробки дорогоцінних каменів є однією із найприбутковіших справ. Згадка про цього видатного римського дослідника невипадкова і з точки зору облагородження дорогоцінних каменів. Вже в ті прадавні часи він описує такі методи покращування дорогоцінних каменів як промаслювання, забарвлення або використання фольги. Отже, облагородження дорогоцінних каменів відоме людям з давніх-давен і широко застосовувалось впродовж багатьох століть, причому як для пересічних громадян, так і для помазаників божих. Поява таких каменів на ринку України є об'єктивним процесом, а не спецоперацією з ошукування нещасних українських споживачів.

 

Облагородження застосовується нині до широкого кола ювелірних каменів від діамантів до непрозорих виробних матеріалів. Головна мета — зробити зовнішній вигляд каменю більш привабливим за кольором та/або чистотою, часом надати йому додаткових ефектів, покращити зносостійкість. Ідеальним вважається облагородження, яке призводить до стійких незмінних результатів, тобто камінь залишатиметься таким нескінченно довго. Іншим важливим фактором, якій сьогодні виходить на перший план, є безпечність методів облагородження для здоров'я людини і навколишнього середовища, їхня екологічність.

 

Як облагороджують камені?

Коротко зупинимось на основних видах облагородження. І почнемо із найстаріших і традиційних сьогодні.

  • Забарвлення або протравлювання є, можливо, найстарішим методом облагородження, що дозволяв отримати більш яскраві кольори каменів. Нині без нього майже не можна зустріти на ринку каміння з мікрокристалічною і полікристалічною будовою. Серед них перше місце займають агати, які завдяки обробці отримують нові кольори і більш контрастний малюнок; класичним широко розповсюдженим прикладом є зелений агат або халцедон — що виглядає як однорідний мутний зелений камінь, що дуже нагадує неякісний смарагд. Часто такі агати помилково називають хризопразами, останні є більш рідкісними і коштовними халцедонами природного зеленого кольору; чорні непрозорі камені — халцедони, що фарбуються цукровим сиропом з подальшою обробкою в сірчаній кислоті, які відомі під назвою “чорний онікс”; розповсюджена практика протравлювання нефриту і бірюзи.

 

Агат, що змінив свій колір


  • Просочування різноманітними речовинами — парафіном, воском, різними типами олив, природними та смолами є традиційним, що вдосконалюється роками, методом облагородження порових і тріщинуватих мінералів. Зустрічається в бірюзі, опалах, проте, головним чином, це загальноприйнятий метод покращення якості смарагдів. Камені облагороджуються ще в сировині з використанням кедрової олії, канадського бальзаму, епоксидної смоли тощо. Промаслювання смарагдів дозволяє зробити окремі дефекти менш видимими і покращити колір каменів.

 

Промащений олією смарагд

 

  • Термічна обробка або нагрівання є сьогодні найбільш поширеною серед широкого кола мінералів. Якщо перші ювеліри використовували виключно нагрівання, то сьогодні воно використовується і як самостійний процес, так і в комплексі з іншими видами облагородження. Серед мінералів де термообробка широко використовується — кварц, турмалін, топаз, циркон, танзаніт, берил і корунд. Головним ефектом термообробки є зміна кольору каменів, так наприклад червоно-коричневі циркони можуть ставати безколірними, геліодори набувають блакитних відтінків і переходять в аквамарин, темно-зелені турмаліни просвічуються до яскраво-зелених тонів, коричнево-зелені цоїзити стають неперевершеними синіми і фіолетовими танзанітами. Найбільшу роль термообробка несе для корундів — сапфірів синього кольору і рубінів — покращуючи їхній колір (освітлюючи), чистоту (розчиняючи включення, що робить камінь прозорішим), надання ефекту астеризму або “зірки” (у результаті відпалу).

 

Блакитні сапфіри до и після нагрівання

 

Розвиток знань і технологій додав ще декілька нових типів облагородження, які увійшли в практику щоденного використання.

  • Опромінення є одним із відносно нових методів посилення кольору, що впливає на мікроструктуру атомів кристалів, внаслідок чого створюються додаткові центри забарвлення.

Хітовим каменем такого типу облагородження є топаз. Ідеальний кристал топазу не має забарвлення, тобто подібно до діаманта є безколірним. Проте дослідники виявили, що залежно від природи і сили опромінення камені в результаті подальшого нагрівання отримують світло-блакитний колір (торговельна назва — Sky Blue), насичене блакитне (Swiss Blue) і темне сірувато-блакитне (London Blue).

 

 

Опромінений топаз


 Найважливішу роль опромінення грає в створенні кольорових діамантів, у поєднанні з відпалом воно дозволяє отримувати камені зеленого, жовтого, коричневого, зелено-жовтого, блакитного, рідше рожевого, пурпурового кольорів.

  • Метод заповнення склом поверхневих тріщин, порожнин став популярним останні 20-30 років в діамантах, сапфірах і рубінах. Часто такі камені стали називати “вилікувані”, що до деякої міри є справедливим, оскільки такі дефекти в каменях не лише надавали їм невиразного вигляду, а й становили загрозу їх цілісності. Залитий в них склоподібний матеріал після затвердіння додатково склеює порожнину. Облагороджені в такий спосіб діаманти виглядають достатньо привабливо і при цьому значно дешевші за необлагороджені такої ж якостіі. Масово цей метод став застосовуватись для низькоякісних тріщинуватих рубінів.

 

 

 Діамант, заповнений склом

 

 

 Рубін, заповнений склом
 

 Поверхнева дифузія активно розвивається і змінюється в останнє десятиліття. Сенс цього процесу полягає в наступному: проникнення на мікроскопічну глибину від поверхні каменя кольорового реагенту, що дозволяє змінити або покращити колір каменя. У сапфірах і рубінах така дифузія застосовується до всієї поверхні каменів. У такий спосіб отримують штучний ефект астеризму в сапфірах.

До поверхневої дифузії відноситься і метод забарвлення топазів, запропонований компанією Swarovski – Thermal Color Fushion (TCF™), термічний кольоровий розплав). Більше 10 років серія Passion Topaz, в яку щороку додаються нові кольори, є успішним проектом компанії Swarovski. Головною особливістю обробки топазів за методом TCF™, запатентованого в Австрії і США, є нанесення дифузійного забарвлення лише на нижню частину каменя (павільйон або денце), в результаті чого в ній утворюється керамічне покриття. Місце нанесення покриття обрано не випадково і мінімізує можливість впливу на забарвлену поверхню при експлуатації ювелірного виробу. Детальнішу інформацію про технологію TCF™ компанія Swarovski не оприлюднює. Такі топази не вигорають на сонячному світлі і є стабільними при звичайному використанні.

 

 

Топази виробницства Swarovski, що забарвлені за технологією TCF™


Скільки ж цього добра на ринку?

Облагороджені камені сьогодні дійсно займають левову долю у світовому обігу дорогоцінного каміння. Так, в синіх сапфірах і рубінах доля термооброблених каменів складає 80-90%, промаслених безколірною олією смарагдів 70-80 %, а в таких каменях як танзаніти, блакитні топази, агати чи “чорні онікси” майже всі. Гордо осторонь від облагородження тримаються діаманти, де пропорція зворотна.

Ця ситуація не викликає ані паніки, ані закриття ринку, оскільки абсолютна більшість споживачів купує дорогоцінне каміння насамперед за їхню привабливість. Розуміючи, що можливості задовільнити потреби споживачів виключно каменями з природними необлагородженими характеристиками немає, сформовані належні градації по якості для облагороджених каменів, більш того, саме на цей сегмент ринку орієнтуються, коли проводять оцінку того чи іншого каменю.

Такі тенденції аналогічні і для українського ринку.

 

Хто ж займається облагородженням в таких обсягах?

Відповідь на це питання повністю пояснює те, чому надії купити необлагороджені камені в місцях їх видобутку майже марні.

Як зазначено вище, основні і найстаріші методи облагородження застосовувались не якимись спеціальними лабораторіями, дослідницькими інститутами тощо. Вони виникали там, де видобувались камені, часом емпіричним методом, часом просто випадковим. Бажання заробити штовхало копачів на те, щоб йти на маленький чи великий обман з метою отримання прибутку.

Кустарні експерименти з облагородженням на родовищах продовжуються і нині. Зрозуміло, що ті, хто займаються цим, не поспішають розкривати таємниці, сподіваючись вигідніше продати результати ноу-хау, а якщо ловляться на гарячому, роблять вигляд, що нічого про це не знали.

Якщо ж встигнути такі камені поставити в ювелірні вироби і розмістити в туристично привабливих місцях, обман може і не відкритись взагалі. Вірогідність, що покупець повернеться з претензією дорівнює нулю.

Виключенням з цього правила є промислове опромінення і різноманітні дифузійні обробки, які проводяться вже промисловим методом.

 

А як же магія каменів? Чи можна у нас купити необлагороджені справді магічні камені?

Чи є в каменях магія? Однозначно так. Чи можуть бути магічними облагороджені камені? Безумовно так. Часто процеси, які ініціює людина, могли відбутись в природі і без її впливу. Іноді, варто зазначити, що після облагородження в камені може і не відбутись жодних змін. Проте кожен має право вирішувати — шукати камінь без облагородження чи придбати покращений.

В Україні можна купити необлагороджені камені, хоча вибір залишає бажати кращого, що пов'язано з низьким попитом, особливо в високих якісних параметрах, проте їх завжди можна замовити і отримати саме те, що хочеться.

Варто розуміти, що чим якість такого каменю буде кращою, тим розрив в ціні із аналогічним облагородженим зростатиме в рази. З іншого боку, якщо важлива виключно природність і назва каменя, а не його якість, природні необлагороджені камені можуть коштувати менше, ніж комерційно привабливі облагороджені.

Обираючи постачальника, варто дивитись, наскільки тривалий час він працює на ринку, розуміється на правилах, обізнаний гемологічно. Якщо ж планується купівля необлагородженого дорогоцінного каменя значної вартості (насамперед смарагд, сапфір, рубін), варто просити сертифікат однієї з провідних гемологічних лабораторій світу. Незважаючи на недешеву послугу, це окуповує себе і дає 100 % впевненість.

 

 Значить, облагороджені камені — просто дармовий товар, бо його багато?

Ні, це абсолютно хибна теза. Спростувати її просто — для цього варто переглянути сторінки high jewellery: компаній Graff, Tiffany, Cartier чи De Grisogono. У виробах всіх люксових компаній поруч із виробами з незмінених натуральних каменів достойне, а часом враховуючи ексклюзивні особливості, більш виключне і дороге місце займають облагороджені камені.

З іншого боку, для деяких дорогоцінних каменів, таких як синій сапфір, рубін, смарагд облагородження зменшує ціну для каменів однакової якості, для топазів діє різнонаправлена цінова залежність, що визначається насиченістю кольору, а в танзанітах взагалі не може бути порівняно, оскільки каменів з природними насиченими фіолетово-синіми кольорами ювелірної якості фактично немає.

Підсумовуючи питання ціни, безапеляційно можна сказати про те, що визначити ціну лише на підставі наявності чи відсутності облагороджування неможливо. Для цього потрібні детальний опис, а в ідеалі візуальний перегляд каменя спеціалістом.

 

Якщо камені облагороджується різними методами, чи однакова буде на них ціна?

Це питання можливо виникає не у всіх, проте воно дуже важливе. Спільнота гемологів, видобувників і торгівців дорогоцінними каменями, як вже зазначено вище, вимушена була сприйняти облагородження як прийнятний елемент обробки дорогоцінних каменів. Проте збільшення кількості методів з одного боку і можливість їхнього визначення з іншого призвело до градації у важливості розкриття інформації про них.

Міжнародна ювелірна конфедерація (CIBJO) окреслила два типи надання інформації про облагородження General (загальноприйняті методи, що не потребують обов'язкового інформування споживача) і Specific (методи, застосування яких повинне бути чітко вказане). В основу розділення лягли розповсюдженість метода, стабільність набутих змін, глибина зміни показників (в усьому об'ємі чи поверхнева).

До General відносяться термообробка рубінів і синіх сапфірів, промаслення безколірною олією смарагдів, термообробка танзанітів, протравлення агатів тощо. В Specific увійшли заповнення склом рубінів, дифузія сапфірів, топазів, свердління лазером і заповнення тріщин в діамантах тощо.

Сьогодні цінові показники ринків визначені на дорогоцінні камені, що були облагородженими загальноприйнятими методами, тобто General. Цінові показники на камені із Specific облагородженням нижче, іноді нижче кардинально.

  

Як можна визначити, чи був облагороджений камінь?

Відрізнити камінь, що був облагороджений, від того, який ця доля минула, доволі непросто. Така процедура потребує грамотного спеціаліста-гемолога і відповідного комплексу діагностичного обладнання.

Головне, що сьогодні можна стверджувати 100-відсотково — якщо людина поставила перед собою задачу визначити, чи був камінь змінений після видобутку, чи ні, зробити це можна, хоча і не дешево, а в умовах України ще і не швидко.

Проте варто зауважити, що вище сказане відноситься до поодиноких випадків, переважна більшість (прибл. 90 — 95 %) представленої в торговельних мережах продукції може бути визначена експертом за допомогою лупи або мікроскопа.

Негласне правило в середовищі торгівців дорогоцінними каменями говорить: якщо продавець не позиціонує камені як природні без облагородження, або як такі, що пройшли специфічне облагородження (specific information CIBJO), камені облагороджувались загальноприйнятими методами. Етика на ринку дорогоцінного каміння є однією із найважливіших рис його стабільності, тому такі правила працюють серед сталих операторів і нині.

Визначати, облагороджений чи ні камінь за ціновим показником — це просто ворожіння.

 

Облагородження може привносити в камені нові елементи і радіацію, чи це безпечно для здоров'я?

Дорогоцінні камені як виключно позитивний елемент нашого життя не можуть створювати навіть вірогідної можливості завдати споживачу шкоду. Це залізобетонне правило, що вже багато років є аксіомою для відповідальних учасників ринку.

Опромінення є однією із потенційно ризикованих операцій, яка тягне за собою набуття відповідними каменями підвищеної радіації. В першу чергу в зоні ризику знаходяться блакитні топази. Для досягнення природного фону блакитні топази після опромінення залишаються на термін до 2 — 3 років в центрах опромінення, і тільки після набуття природного радіаційного фону потрапляють на ринок.

Задля забезпечення максимального захисту людини і недопущення навіть теоретичної можливості завдання шкоди її здоров'ю компанія Swarovski повністю перейшла на дифузійне забарвлення топазів за технологією TCF™, яка визнана безпечною у всіх країнах Євросоюзу.

Барвники, олії, смоли, що використовуються в протравлюванні і просочуванні здебільшого не несуть загрози здоров'ю людини.

 

Що робити з каменем, якщо він помутнів?

Останній, проте дуже важливий момент — це чистка і збереження каміння при використанні. Всім добре відомо, що аби виріб справляв враження, він має бути завжди чистим і яскравим.

В мережі з'являється безліч порад, як мити, полірувати, чистити ювелірні прикраси. Безумовно, можна скористатись цими порадами, подивившись як це роблять з виробами з аналогічними каменями.

Перед тим, як застосувати ці поради, варто запитати себе, чи впевнені ви в тому, що маєте справу з каменями не тільки однакової назви, а й також методами облагородження. Якщо такої впевненості нема, а камінь вам дорогий не тільки по вартості, але й по відношенню, не поспішайте. Краще зверніться до ювеліра (хоча б перший раз): все ж таки фахівці, незважаючи на наші всеосяжні знання з Інтернету, часом абсолютно необхідні і корисні.

Юрій Курилюк