Скільки років українськії любові до коштовних каменів? або Дорогоцінні камені на території України в дохристиянські часи

Кожному з народів світу властива своя унікальна культура, у тому числі і культура обробки і використання природного каменю. Споконвіку камінь супроводжував людину, був його незамінним помічником і матеріалом великих творінь мистецтва.

Надра українських земель зберігають безліч кам'яних пам'яток історії, які не лише мають найвищу цінність, але і як ніщо інше здатні передати особливий дух часу, коли були створені.
Недивно, адже тоді, коли не знали штучного блиску і достатку металу, люди вкладали душу в кожну деталь, довго шукали і ретельно відбирали кожен камінчик для того, щоб якомога точніше виразити свої емоції та ідеї. Зараз ми можемо пишатися своєю культурною спадщиною, яка символічно відображає культуру народів, що колись жили на території України.

Унікальну цінність мають численні стоянки первісних людей, виявлені у багатьох областях України.
Тут знайдені знаряддя праці і зброя з каменю, різні вироби, виготовлені із застосуванням кам'яних інструментів. Вже тоді люди виготовляли прикраси і амулети, це були невеликі фігурки, браслети і намиста.
Відома також безліч творінь ювелірного мистецтва, датованих скифо-античними часом (I тис. до н.е.).
Для тих ювелірних виробів характерний "звіриний" стиль, коли вони прикрашалися зображеннями тварин і птахів, а також вигаданих істот.

Вже тоді вироби із золота обробляли напівдорогоцінними каменями, такими як сердолік, гранат, бурштин.
Цікавими видаються витвори ювелірного мистецтва сарматських племен. Це поліхромні сережки, намиста і підвіски, які виготовлялися з бурштину, агату або бісеру і обов'язково прикрашалися різнокольоровими вставками гранату, сердоліку або просто кольорового скла.

У 7-4 ст. до н.е. популярним мистецтвом стало різьблення по каменю.
Часто гліптику застосовували для виготовлення прикрас. В якості сировини для таких робіт використовували вишневий гранат, сірий або блакитний халцедон, червоний сердолік. З цих мінералів робили печатки, які потім вставляли в оправу персня. А в 3 ст. до н.е. в Пантикапеї золоті вироби починають прикрашати відполірованим до дзеркального блиску прозорим червоним каменем, як правило, гранатом. Часто ювеліри робили камінь порожнім усередині, а також обробляли камінь таким чином, щоб він став тоншим, це дозволяло йому виглядати прозорішим. Геми та обручки на територію нашої країни переважно завозилися з-за кордону, але також вже в 2-3 ст. до н.е. в Херсоні функціонувала місцева майстерня з їх виготовлення. Матеріалом тут слугували жовтий і червоний бурштин, а також сердолік.

Розкопки кримських узбереж виявили велику кількість прикрас, які виготовляли, як правило, з аметисту, гірського кришталю, халцедону, сердоліку, хризопразу, агату, гранату, бурштину. Відмітно, що не усі ці матеріали були привозними. Так, на сході Криму існували розробки мінералів групи кварцу.
Племена готів також залишили пам'ятки ювелірного мистецтва, які характеризуються своїм поліхромним і "інкрустаційним" стилем.

Як і у виробах сарматів, для їх виготовлення використовувалося золото і срібло, а в якості прикраси - гранат, сердолік і кольорове скло. Саме такі кольорові вставки, створюючи хитромудрий візерунок, були родзинкою прикрас, надавали їм яскравості та урочистості.
Такий стиль знайшов своє відображення в слов'янському прикладному мистецтві - прикраси кольоровими вставками слов'яни застосовували в пізніші часи, у тому числі і за часів Київської Русі.

Неможливо переоцінити значимість досліджень стосовно ролі дорогоцінних каменів в побуті і мистецтві на території України. Адже саме зусилля ювелірів минулих поколінь вплинули на художній смак нашого народу і його самобутню культуру, яка у свою чергу, стала вагомим внеском у світову скриньку художніх цінностей людства. По суті,
наше ставлення до каменів, визначення їхньої значущості і цінності сформоване саме тими культурними традиціями, які своїми коренями сягають далекої старовини, а наша праукраїнська любов до коштовних каменів нараховує вже більше трьох тисячоліть!

Читайте також Дорогоцінні камені за часів раннього середньовіччя